Деве Марии (Djewie Marii) – rusczi tekst

Рождество Христово – Ангел прилетел.
Он летел по небу, людям песни пел:
- Все люди ликуйте, в сей день торжествуйте -
Днесь – Христово Рождество!

Я лечу от Бога, Радость вам принёс,
Что в вертепе бедном родился Христос.
Скорей поспешайте, Младенца встречайте
Новорожденнаго.

Пастухи с Востока раньше всех пришли,
В яслях на соломе Младенца нашли.
Стояли, рыдали, Христа прославляли
И Святую Матерь Его.

А волхвы, увидя яркую звезду,
Пришли поклониться Богу и Царю.
Богу поклон дали, Царю дары дали:
Злато, смирну и ливан.

А Ирод мятежный о Христе узнал,
Убить всех младенцев воинов послал.
Младенцев убили, мечи притупили,
А Христос в Египте был.

Много мы грешили, Спасе пред Тобой.
Мы все люди грешные, Ты один Святой.
Прости согрешенья, дай нам оставленье.
Днесь – Христово Рождество!

Нова Радость (Nowô Redosc) – ùkrajińsczi tekst

1. Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.

2. Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Яка чоловік пеленами
Убого оповився.

3. Пастушки з ягнятком
Перед тим Дитятком
На колінця припадають
Христа Бога прославляють.

4. Ангели співають,
Славу возвіщають.
Як на небі, так на землі
Мир проповідають.

5. І ми теж співаймо,
Бога прославляймо.
Із Марії рожденного
Щиро всі благословляймо.

6. Просим тебе, Царю,
Небесний Владарю,
Дару літа щасливії
Цього дому господарю.

7. Цьому господарю,
Всій його родині,
Даруй щастя православній
Рідній неньці Україні!

8. Дай нам в мирі жити
І тебе хвалити,
А по смерті в Царстві твоїм
Повік-віку жити.

Żegnôj swiat całi

W kùmiszkù leżisz, mój drodżi Bòże

Pòzérôsz na swiat dëcht pierszi rôz

Przeswôł Ce Òjc, bë lëdzczé gòrze

Znikwic, a w dëszach sôc dobrô zôs

Żegnôj tej Bòże rãczką swiat całi

Błogòsław szczëro ach Panie mój,

Przeżegnôj wse i miasta widzałé,

Niech w serca lëdzy łask płënie zdrój

Božić, to je Gòdë pò chòrwackù

Czekawim na gwës zwëkã na pôłniu Słowiańsczi je Gòdowô pszenica. Rosce w wefùlowóny wòdą misce i przeòzdabiô wilëjowi stół. Je symbòlã òdradzającégò sã żëcégò ë płodnoscë. Pò wilëji òwiniãti szléfkama ë równo przerzniãti pãczk kłôdze sã pòd chójkã, abò w nórt jizbë.

Òdjimk wzãti z  http://www.cro.pl/artykuly.php?art=10

Wedle zwëkù Wilëjowi wieczór je pòstny ë spãdzony na czuwanim do północë i mszë. Czejkòlwiek Wilëja je skromno, 25 gòdnika jé sã sutą wieczerzã.

Łemkòwsczé zwëczi razã z żëczbama:

Na szczasti, na zdrowla,
Na to Boże Narodżynia,
Szczob ste byli zdorowi, weseli,
Jak w nebi anheli.

W procëmnoscë do zôpadnych zwëków stôwianiô stajenków Łemkòwie wikszą ùwôgã pòswiãcywają dëchòwémù sztërkòwi wceleniô Bòżégò Słowa. Òb czas witrzni je “myrowannia”, tedë kapłan pòzdrawiô lëdzy słowama “Chrystos Rażdajetsia”, òni zôs, kòżdi z òsobna òdpòwiadô “Sławyte Jeho”. Tak samò wszëtcë pòzrawiają sã wzajemno przez całé Gòdë.

W gòscë zachòdzył pòdłaznik (lem. połaznyk). Mùszôł bëc to beniel, abò chłop. Przenoszał dodóm szczrscé, abò nieszczescé. Trzeba bëło gò ùgòscyc, stôwiające na stole sznaps, worsztã, słoninã ë biôłi chléb. Połaznyk mùszôł bëc zadowòlony z gòscënë, bë przeniesc szczëscé, a nié zło.

Domôcy w swiãta reno mëlë sã w misce z wòdą wrzucające tam dëtczi i pòcérające lico, co miało przeniesc bògactwò.

Bëła téż całô réga zajãców, chternych ni mòżna bëło robic w swiãta. Pò pôłnim ni mòżno bëło sã legnąc, bë gòspòdoarzowi bë legło zbòże w przińdnym rokù. Ni mòżna bëło wzeraz przez òkno, bë nie bëc pòdzérónym. Nié òrganizowało sã hùcznëch zabaw

Czechë i Gòdë sparłãczoné ze

Swiãtã Ùmarłëch

W Czechach w Wilëjã  smãtorze są zafùlowóné òdwiedzającyma grobë blesczich. Je tam pò prôwdze takô rësznota, jak w Wszëtczich Swiãtich kòl naju. Je to jakôs pòòstałosc z czasów pògańsczich, czej zëmòwé przesëlenié je dniã ùmarłëch.

Chójka òblokanô je ju w pierszëch dniach gòdnika.

Nen wpisënk òstôł dodóny w wt., 23, gòd., 2008 ò 11:42 dp ë nalôzł sã w dzélu Òglowé. Mòżeta dozérac nen wpisënk dzãka pòwrózkòwi RSS 2.0. Mòżeta òstawic dopòwiesc , abò trackback ze swòji starnë.